Ведущий ЧГК

Юные, светлые братья Силы, восторга, мечты, Вам раскрываю объятья, Сын голубой высоты. Тени, кресты и могилы Скрылись в загадочной мгле, Свет воскресающей силы Властно царит на земле. ... Жаркое сердце поэта Блещет, как звонкая сталь. Горе, не знающим света! Горе, обнявшим печаль! О велике свiтило! Чи було б ти щасливе, якби не мало кому сяяти?! Десять рокiв устаєш ти над моєю печерою. Тобi набридло б свiтло твоє i шлях твiй, коли б не було тут мене, орла мого i моєї змiї. Проте ми щоранку чекали на тебе, вбирали щедроти твої i благословляли тебе за них. Поглянь! Я переповнився мудрiстю своєю, мов та бджола, що назбирала надто багато меду, менi потрiбнi руки, простягненi до мене. Я хотiв би дарувати i роздавати, поки мудрi серед людей знову зрадiли б глупотi своїй, а бiднi — своєму багатству.